Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Ай, братишка, слышь, эта история, что сейчас раздам, просто бомба, да еще и не по Куримуру, а по облакам кумара закладка была! Вот ты слышал про МДМА? А я тебе расскажу, как я его купила, и как потом по нему скользила, да прямо на пиках счастья.
Все началось с того, что я услышала, как один гердос сказал, что он знает дядю, который торчит в этой кругушке с наркотиками. Ну как можно пройти мимо такого? Я же гопница на все сто! Сразу же решила, что надо пойти и дунуть этот МДМА, особенно когда он сказал, что это чистейшая закладка.
Ага, иду я значит в этот двор, где этот дядя торчит. Ну а что, если попробовать? Адекватно, блядь, ничего! И вижу дядю, типичного наркотика, с этими глазами, что готовы выпасть из орбит. Ну и плющит он первитин в своей тачке, какой-то боинг готовит. И тут он мне говорит, дескать, если смелость есть, вливай эту штуку. Понятно, что я не горох пошла катать, и сразу согласилась.
| Дядя: |
"Подходи сюда, малышка, стрелку я тебе дам, а ты будешь плыть по облакам кумара!" |
И тут он мне делает стрелку, вливает этот МДМА прямо в мою вену. Вот это был кайф, братишка! Я просто чувствовала, как он находит свой путь в моем теле, как начинает действовать. Только вот, следующего дня, как я оказалась на дне, поняла, что гердоса осторожно надо дунуть, а не вливать, чтобы не портить себе жизнь.
Но, порхая на облаках кумара, у меня были настоящие наркотические видения! Это был просто адский трип, весь мир вокруг превратился в какой-то психоделический рай. Цвета были ярче, звуки громче, а я сама чувствовала себя богиней!
Мне казалось, что время остановилось, и я готова двигаться вперед, покорять весь этот мир. Каждый шаг был наполнен эйфорией, я даже забыла о своей проблемной жизни, ведь наркотики - это уклончивый способ скрыться от реальности.
И, слушай, знаешь, что было самое удивительное? Я встретила еще несколько лайфхакеров, которые были на том же вайбе. Мы стали своего рода семьей наркоманов, которые поддерживали друг друга в этом безумии. Брат, это было ближе к кошмару, чем к семье. И это меня настораживало.
Но если честно, я не жалею о том, что попробовала этот МДМА. Это был мой выстрел против этой скучной, серой жизни. Хоть и на мгновение, но я почувствовала себя настоящей живой, особенной, немного безумной.
Вот, знаешь, брат, если ты думаешь, что наркотики - это круто, что они сделают тебя лучше, то ты глубоко ошибаешься. Ведь в конце концов, они приводят только к разрушению, к пустоте внутри и сожалениям. Я все это поняла.
Так что мой парень, если ты думаешь, что наркотики как-то улучшат твою жизнь, забудь об этом! Лучше ты найди другие способы радоваться этому миру, не запачкав свою душу токсичными веществами.